Право на відшкодування моральної шкоди є складовою комплексу прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб встановлених та гарантованих Конституцією України.

У судовій практиці виникла проблема стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, яка в свою чергу впливає на встановлення та визначення розміру ставок судового збору (застосований згідно ЗУ «Про судовий збір»).

Згідно роз’яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України  «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995р., під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Аналіз частини другої статті 23 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку що немайновий характер моральної шкоди, полягає у немайнових  втратах для особи, а саме:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз частин другої та третьої статті 23 Цивільного кодексу України  дає підстави зробити висновок про те, що характер позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди  є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.

Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.