Новороздільське міське управління юстиці

Право військовослужбовців та членів їх сімей на освіту

Novyj_rozdil — Thu, 21 Apr 2016 07:05:36 GMT

Військовослужбовці мають право на навчання (у тому числі на отримання післядипломної освіти) у військових навчальних закладах, відповідних підрозділах підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації військовослужбовців. Військовослужбовцям, які прийняті на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу після здобуття базової або повної вищої освіти за державним замовленням, дозволяється навчатися в інших вищих навчальних закладах без відриву від служби після проходження ними строку служби, який дорівнює часу їхнього навчання для здобуття попередньої вищої освіти. Іншим категоріям військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової військової служби, дозволяється навчатися в інших вищих навчальних закладах без відриву від служби в порядку, визначеному відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Особи, які були призвані на строкову військову службу в період навчання у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації, при звільненні з військової служби зараховуються для продовження навчання до того навчального закладу, де вони навчалися до призову на військову службу, незалежно від форми навчання.

При зміні військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом, або тими, хто перебуває на кадровій військовій службі, місця проходження військової служби, а також при звільненні з військової служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів члени їх сімей, які навчаються (виховуються) у державних навчальних закладах, мають право переводитися до державних навчальних закладів, найближчих до нового місця проходження військової служби або місця проживання.

Дітям військовослужбовців за місцем проживання їх сімей у першочерговому порядку надаються місця у загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладах і дитячих оздоровчих таборах незалежно від форм власності.

Особа, у якої один з батьків є військовослужбовцем, який має вислугу в календарному обчисленні 20 років і більше, особа, у якої один з батьків є громадянином, звільненим з військової служби за віком, за станом здоров’я чи у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, вислуга років у календарному обчисленні якого становить 20 років і більше, особа, у якої один з батьків є військовослужбовцем, який став інвалідом внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби, користується переважним правом зарахування до військових ліцеїв, ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою, до вищих військових навчальних закладів та вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, за умов успішного складання іспитів та відповідності іншим вимогам і правилам прийому до цих навчальних закладів, протягом трьох років після здобуття необхідного для вступу рівня загальної середньої освіти.

Особа, у якої один з батьків (усиновлювачів) був військовослужбовцем, який загинув чи визнаний судом безвісно відсутньою особою при виконанні ним обов’язків військової служби, протягом трьох років після здобуття відповідної загальної середньої освіти зараховується поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів.

Встановлення факту родинних відносин

Novyj_rozdil — Thu, 21 Apr 2016 07:03:17 GMT

Факти, що мають юридичний характер – це факти, з якими закон пов‘язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Статтею 256 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення фактів, які мають юридичне значення. До них відносять факти:

1) родинних відносин між фізичними особами;

2) перебування фізичної особи на утриманні;

3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;

4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;

5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу;

6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;

7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження;

8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті;

9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, можуть бути порушені в суді за заявами як безпосередньо заінтересованих у цьому осіб, так і інших громадян та організацій, коли за законом вони вправі звернутися до суду в інтересах інших сіб, а також за заявою прокурора.

Відповідно до п.1 ст.256 ЦПК суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.

Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Разом з цим для розгляду в порядку окремого провадження не може бути прийнята заява про встановлення факту родинних відносин, якщо заявник порушує справу з метою підтвердити в наступному своє право на жиле приміщення або на обмін жилого приміщення. У разі відмови в задоволенні вимог про визнання права на жилу площу або на обмін жилого приміщення, заінтересована особа має право звернутись до суду з відповідним позовом.

Характеристика видів та форм жорстокого поводження з дітьми

Novyj_rozdil — Thu, 21 Apr 2016 07:02:10 GMT

Виділяють 4 типи жорстокого поводження щодо дітей:

1. фізичне насильство;

2. нехтування;

3. сексуальне насильство;

4. психологічне жорстоке поводження.

Жорстоке поводження з дітьми визначають, як навмисні дії (чи бездіяльність) батьків, вихователів та інших осіб, які наносять шкоду фізичному або психічному здоров’ю дитини.

Виокремлюють декілька видів жорстокого поводження:

• фізичне насильство – тілесні покарання, нанесення фізичних пошкоджень, а також втягнення дітей до вживання алкоголю та наркотиків;

• сексуальне насильство – використання дитини для задоволення сексуальних потреб дорослих, залучення в заняття дитячою проституцією, в тому числі використовуючи порнографічну літературу, фотографії, кінофільми і т.ін. з метою одержання прибутку;

• психологічне (емоційне) насильство – відсутність любові та уваги до дитини, приниження її людської гідності, грубість (словесні образи, погрози і т.ін.);

• зневажання основних потреб дитини – відсутність умов для нормального життя дитини, турботи про її здоров’я та розвиток. Внаслідок свого соціального статусу дитина знаходиться в залежності від дорослих і є беззахисною перед найнегіднішими проявами людської ницості.

Жорстокість по відношенню до дітей виникає як результат різних причин:

• якщо дорослі мають негативні моральні якості;

• якщо вони незадоволені:

– своїм способом життя,

– соціальним станом,

– відсутністю роботи,

– іншими негараздами у житті;

• як результат конфліктів у сім’ї.

Жорстокість може бути проявом психічного захворювання батьків чи інших кривдників. Різноманітні прояви жорстокого поводження з дітьми існували та існують у всіх країнах, незалежно від політичного, ідеологічного та економічного устрою. Біда в тому, що довгий час ми намагалися обходити увагою цю тему, називаючи дітей “ привілейованим класом”. І вже тому діти вважалися захищеними від негативних посягань та зневажання. Наслідком такого ставлення є надзвичайне загострення проблеми, виявлення та реєстрація усе більш вражаючих випадків жорстокого поводження з дітьми, недосконалість системи всебічної допомоги постраждалим дітям та їхсім’ям. Дитині легко заподіяти шкоду. Уразливість дітей до насильства пояснюється їх фізичною, психічною та соціальною незрілістю, а також залежним (підлеглим) становищем по відношенню до дорослих, будь то батьки, опікуни, вихователі, вчителі. Велику роль у розповсюдженні жорстокості до дітей відіграє необізнаність батьків або осіб, що їх замінюють, щодо того, які заходи впливу неприпустимі по відношенню до дитини, нерозуміння, що не кожне покарання іде їй на користь.

Не менш важливе значення має також низький рівень правової культури населення, недостатні знання законодавчих норм, що охороняють права дитини та гарантують покарання насильників, у тому числі за порушення основних прав людини та дитини.

Жорстоке поводження з дітьми та зневажання їх інтересами можуть мати різні види та форми, але наслідком цього завжди є:

• серйозна шкода для здоров’я, розвитку та соціалізації дитини;

• нерідко – погроза для життя дитини.

До жорстокого поводження з дітьми відносяться:

• Фізичне насильство – нанесення дитині батьками або особами, що їх замінюють, вихователями фізичних травм, різних тілесних ушкоджень, які завдають шкоди здоров’ю дитини, порушують її розвиток або позбавляють дитину життя. Фізичне насильство включає також залучення дитини до вживання наркотиків, алкоголю, давання їй отруйних речовин або медичних препаратів, а також спроби задушення або утоплення.

У деяких сім’ях як дисциплінарний захід використовують різні види фізичного насильства – від потиличників та ляпасів до шмагання ременем.

Необхідно усвідомлювати, що фізичне насильство – це, дійсно, брутальне застосування фізичної сили, до того ж воно завжди супроводжується словесними образами, що поглиблює ще й завдану дитині психічну травму. Це все, безсумнівно, є прямим порушенням прав і свобод людини та приниженням особистості дитини.

• Сексуальне насильство або розбещення – використання дитини дорослим або іншою (зазвичай набагато старшою) дитиною для задоволення сексуальної потреби або одержання користі. До сексуального розбещення належить також залучення дитини до проституції, порнобізнесу.

• Психологічне (емоційне) насильство – постійні або періодичні словесні образи дитини, погрози з боку батьків, опікунів, вчителів, приниження її людської гідності, звинувачення в тому, в чому вона не винна, демонстрація нелюбові, неприязні до дитини.

До цього виду насильства належить також постійна брехня, обдурювання дитини. В результаті дитина втрачає довіру до дорослих, а також до вимог, що висуваються до дитини і не відповідають її віковим можливостям.

• Зневажання інтересами і потребами дитини – відсутність належного забезпечення основних потреб дитини в їжі, одязі, житлі, вихованні, медичній допомозі через ряд об’єктивних причин (бідність, психічне захворювання, недосвідченість), а також без них.

Типовим є приклад зневажливого ставлення до дітей – залишення їх без нагляду, що часто призводить до нещасних випадків.

Визначення термінів в Законі України "Про запобігання корупції"

Novyj_rozdil — Wed, 20 Apr 2016 08:28:05 GMT

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

антикорупційна експертиза - діяльність із виявлення в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів положень, які самостійно чи у поєднанні з іншими нормами можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень або правопорушень, пов’язаних з корупцією;

пряме підпорядкування - відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за їх виконанням;

близькі особи - особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких із суб’єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб’єкта;

корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;

корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей;

неправомірна вигода - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав;

потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

подарунок - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової;

правопорушення, пов’язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність;

приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;

реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції;

{Частину першу статті 1 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 198-VIII від 12.02.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 766-VIII від 10.11.2015}

суб’єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов’язані подавати декларацію відповідно до цього Закону;

члени сім’ї - особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі;

виборні особи - Президент України, народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.

75% знижка квартирної плати та вартості комунальних послуг для учасників бойових дій

Novyj_rozdil — Tue, 19 Apr 2016 15:13:39 GMT

Учасникам бойових дій згідно зі статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» надаються понад 20 різних видів пільг, найбільш важливими з яких є такі: 75-процентна знижка квартирної плати та вартості комунальних послуг; позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів

Безоплатний проїзд для часників бойових дій усіма видами міського пасажирського транспорту

Novyj_rozdil — Tue, 19 Apr 2016 15:11:55 GMT

Учасникам бойових дій згідно зі статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» надаються понад 20 різних видів пільг, найбільш важливими з яких є такі безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості; безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом

Захист прав і свобод людини і громадянина, культурної спадщини на тимчасово окупованій території

Novyj_rozdil — Tue, 19 Apr 2016 15:07:43 GMT

Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбаченихКонституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Україна зобов’язується підтримувати і забезпечувати економічні, фінансові, політичні, соціальні, інформаційні, культурні та інші зв’язки з громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Відповідальність за порушення визначених Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території покладається на Російську Федерацію як на державу-окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права.

Примусове автоматичне набуття громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території, громадянства Російської Федерації не визнається Україною та не є підставою для втрати громадянства України.

Кабінет Міністрів України здійснює постійний моніторинг стану дотримання прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території, за результатами якого оприлюднює та надає відповідну інформацію міжнародним організаціям у сфері захисту прав і свобод людини і громадянина та вживає необхідних заходів.Уповноважений Верховної Ради України з прав людини здійснює згідно із законом парламентський контроль за дотриманням конституційних прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території.

Відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, громадським об’єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію. Держава Україна всіма можливими засобами сприятиме відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди Російською Федерацією.

Відповідальність за охорону культурної спадщини на тимчасово окупованій території покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію, відповідно до норм і принципів міжнародного права.

Підвищення оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери

Novyj_rozdil — Tue, 19 Apr 2016 14:54:21 GMT

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 6 квітня 2016 р. № 288
Київ

Про підвищення оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Установити, що:

1) з 1 травня 2016 р. у штатному розписі посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери встановлюються в таких розмірах:

1 тарифного розряду - 1516 гривень;

2 тарифного розряду - 1521 гривня;

3 тарифного розряду - 1532 гривні;

4 тарифного розряду - 1543 гривні;

5 тарифного розряду - 1612 гривень;

6 тарифного розряду - 1718 гривень;

7 тарифного розряду - 1825 гривень;

8 тарифного розряду - 1943 гривні;

9 тарифного розряду - 2050 гривень;

10 тарифного розряду - 2157 гривень;

11 тарифного розряду - 2334 гривні;

12 тарифного розряду - 2512 гривень;

13 тарифного розряду - 2690 гривень;

14 тарифного розряду - 2868 гривень;

15 тарифного розряду - 3057 гривень;

16 тарифного розряду - 3306 гривень;

17 тарифного розряду - 3555 гривень;

18 тарифного розряду - 3804 гривні;

19 тарифного розряду - 4053 гривні;

20 тарифного розряду - 4313 гривень;

21 тарифного розряду - 4562 гривні;

22 тарифного розряду - 4811 гривень;

23 тарифного розряду - 5060 гривень;

24 тарифного розряду - 5167 гривень;

25 тарифного розряду - 5344 гривні;

2) підвищення посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, що передбачено підпунктом 1 цього пункту, здійснюється у межах видатків на оплату праці, передбачених Законом України“Про Державний бюджет України на 2016 рік”, а працівників 1-3 тарифних розрядів Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників - у тому числі за рахунок виплат, пов’язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій.

2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

3. Керівникам установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери забезпечити встановлення з 1 травня 2016 р. у штатному розписі розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), визначених підпунктом 1 пункту 1 цієї постанови.

4. Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади привести у місячний строк власні нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою.

Прем'єр-міністр України

А.ЯЦЕНЮК

Застосування стимулюючих виплат державним службовцям

Novyj_rozdil — Tue, 19 Apr 2016 14:29:22 GMT

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 6 квітня 2016 р. № 289
Київ

Про затвердження Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям

Відповідно до пункту 14 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про державну службу” Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям, що додається.

2. Ця постанова набирає чинності одночасно із Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу”.

Прем'єр-міністр України	А.ЯЦЕНЮК
Інд. 73

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 6 квітня 2016 р. № 289

ПОЛОЖЕННЯ
про застосування стимулюючих виплат державним службовцям

1. Це Положення визначає механізм застосування стимулюючих виплат державним службовцям з метою посилення мотивації працівників державних органів до високопрофесійної, результативної та високоякісної роботи.

2. Керівники державної служби в державному органі у межах економії фонду оплати праці мають право встановлювати державним службовцям додаткові стимулюючі виплати.

3. До додаткових стимулюючих виплат державним службовцям належать надбавки:

1) за інтенсивність праці;

2) за виконання особливо важливої роботи.

4. Надбавка за інтенсивність праці та надбавка за виконання особливо важливої роботи (далі - надбавки) встановлюються державним службовцям у відсотках до посадового окладу.

5. Надбавка за інтенсивність праці встановлюється державним службовцям з урахуванням таких критеріїв:

1) якість і складність підготовлених документів;

2) терміновість виконання завдань, опрацювання та підготовки документів;

3) ініціативність у роботі.

6. Надбавка за виконання особливо важливої роботи встановлюється державним службовцям з урахуванням таких критеріїв:

1) виконання завдань та функцій щодо реалізації пріоритетних напрямів державної політики, участь у розробленні проектів нормативно-правових актів, проведення експертизи таких актів;

2) виконання роботи, що вимагає від працівника особливої організаційно-виконавчої компетентності та відповідальності, результатом якої є підвищення ефективності управління.

7. Державному секретарю Кабінету Міністрів України, державним секретарям міністерств, іншим керівникам державних органів та їх заступникам, які є державними службовцями, надбавки можуть встановлюватися за рішенням Кабінету Міністрів України.

8. У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни надбавки скасовуються або їх розмір зменшується.

Про реформування територіальних органів Міністерства юстиції та розвиток системи надання безоплатної правової допомоги

Novyj_rozdil — Tue, 19 Apr 2016 09:40:48 GMT

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 11 лютого 2016 р. № 99

Київ

Про реформування територіальних органів
Міністерства юстиції та розвиток системи
надання безоплатної правової допомоги

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції за переліком згідно з додатком.

2. Погодитися з пропозиціями Міністерства юстиції щодо включення відділів державної виконавчої служби та відділів державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції до структури відповідних головних територіальних управлінь юстиції та утворення бюро правової допомоги в структурі місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

3. Відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству юстиції на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання у сумі 68 600 тис. гривень (з них на оплату праці — 39 800 тис. гривень, на оплату комунальних послуг та енергоносіїв — 17 000 тис. гривень) шляхом зменшення їх обсягу за програмою 3601010 “Керівництво та управління у сфері юстиції” та збільшення їх обсягу за програмою 3603020 “Забезпечення формування та функціонування системи безоплатної правової допомоги”.

4. Внести до постанов Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268 “Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів” (Офіційний вісник України, 2006 р., № 10, ст. 632; 2007 р., № 37, ст. 1455; 2008 р., № 56, ст. 1866; 2009 р., № 78, ст. 2646; 2010 р., № 86, ст. 3031; 2011 р., № 35, ст. 1455; 2012 р., № 3, ст. 95, № 11, ст. 408, № 54, ст. 2173; 2013 р., № 35, ст. 1244, № 67, ст. 2439; 2015 р., № 102, ст. 3508, ст. 3517) і від 5 квітня 2014 р. № 85 “Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів” (Офіційний вісник України, 2014 р., № 29, ст. 814; 2015 р., № 86, ст. 2882) зміни, що додаються.

5. Забезпечити:

1) Міністерству юстиції:

здійснення заходів, пов’язаних із включенням відділів державної виконавчої служби та відділів державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції до структури відповідних головних територіальних управлінь юстиції, ліквідацією територіальних органів та утворенням бюро правової допомоги;

погодження перерозподілу видатків, передбаченого пунктом 3 цієї постанови, з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету;

2) Міністерству фінансів — внесення після зазначеного погодження відповідних змін до розпису державного бюджету.

Прем’єр-міністр України

А. ЯЦЕНЮК