Зниження рівня життя значної частини населення України, соціально-побутова невлаштованість, безробіття, юридична безправність, загальна психологічна напруженість, яка часто призводить до втрати морально-психологічних орієнтирів та негативно відбивається в родині, призводить до різкого зниження рівня культури сімейного спілкування, до загострення сімейних конфліктів і провокує виникнення сімейного неблагополуччя.

         Сьогодні дуже часто ми чуємо про те, що насильства в сім’ї не повинно бути. Проте також часто ми чуємо про випадки скоєння насильства чоловіка над жінкою, батьків над дітьми. Найстрашніше те, що рамки сімейного насильства виходять за межі дому – і розширюють їх діти, які потерпають від насильства в сім’ї, скоюючи жорстокі вчинки по відношенню до своїх однолітків. Тож, найбільш гостро проблема насильства в сім’ї постає у неповнолітніх громадян, які не маючи відповідного обсягу правової інформації, поданої в доступній для підлітка формі, потерпають від здійснення проти них насильницьких дій з боку дорослих.

         Проблема сімейного насильства надзвичайно важлива передусім тому, що сім’я є основою суспільства і повинна перебувати під особливим захистом держави. Насильство й жорстокість у сім’ї не лише руйнують гармонію і злагоду в ній, а й виступають однією з передумов злочинності в суспільстві загалом.

         Ефективними шляхами подолання насильства в сім’ї є досягнення рівності жінок і чоловіків та подолання гендерних стереотипів. Проте, жінки повинні бути проінформовані про їхні права та знати можливості, що надаються жертвам насильства в сім’ї.

         Це – проблема відсутності освіти. Дітей необхідно виховувати в дусі усвідомлення їх власної гідності, особливо дівчат. Другий важливий фактор – гласність. Необхідна повнота інформації, щоб люди знали про свої права.