Яким документом підтверджується призов?

Документом, який підтверджує призов на навчальні збори, призов під час мобілізації, на особливий період є повістки встановленого зразка із зазначенням дати прибуття до військкомату. Добровольцям такі повістки не направляються.

Підтвердженням участі військовозобов’язаного в зборах, проходження військової служби є військовий квиток, в якому зазначається тривалість зборів, та засвідчується печаткою військової частини, який він повинен подати у кадрову службу підприємства після закінчення зборів.

Які трудові гарантії мають призвані особи?

Відповідно до ст. 119 Кодексу законів про працю і ст. 29 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232 за призваними на збори військовозобов’язаними та за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, з якими військовозобов’язаний перебуває у трудових відносинах незалежно від підпорядкування та форм власності роботодавця.

При цьому, за призваними на збори військовозобов’язаними робоче місце та середній заробіток зберігаються на весь період зборів, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, а за мобілізованими - на особливий період, але не більше одного року.

Початком проходження військової служби громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату.

Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Як оформляється звільнення працівника від роботи на час навчальних зборів чи мобілізації?

Оформлення звільнення працівника від роботи на час навчальних зборів чи мобілізації здійснюється шляхом видання роботодавцем наказу про звільнення (увільнення) співробітника від роботи на час проходження навчальних військових зборів чи на особливий період (мобілізацію, але не більше одного року). Підставою в наказі вказується ст.119 КзПП та повістка районного (міського) військового комісаріату. Крім того, в наказі обов’язково зазначаються  гарантії працівника, зокрема, щодо збереження за ним робочого місця та середнього заробітку.

У кадрових документах, а саме табелі обліку робочого часу така відсутність співробітника на роботі відмічається як ІН (код 22), тобто «інше» невідпрацьований час, передбачений законодавством (військові збори).

У разі, якщо працівник перебуває у відпустці, щорічна і додаткова відпустки підлягають перенесенню на інший період або продовженню у разі призову військовозобов’язаного на навчальні збори в цей час.

Хто повинен виплачувати працівнику середній заробіток за час перебування на навчальних зборах?

Середня заробітна плата виплачується роботодавцем військовозобов’язаного.

Однак, понесені витрати підлягають компенсації роботодавцю військовими комісаріатами. Порядок компенсації регулюється Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок і розмір грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів» № 1644 від 23 листопада 2006 року та Інструкцією про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів, затвердженою Наказом Міноборони № 80 від 12 березня 2007 року.

Який порядок та строки зазначених виплат?

Роботодавець повинен сплатити військовозобов’язаному, викликаному на збори чи призваному на військову службу на час мобілізації заробітну плату за відпрацьований час, до дати його звільнення від роботи у зв’язку з такими обставинами, а також середню зарплату за перші півмісяця зборів чи військової служби. Під час перебування військовозобов’язаного на зборах, решта заробітної плати виплачується на загальних умовах та в терміни, встановлені на підприємстві, установі, організації.

Розрахунок середньої заробітної плати для оплати часу перебування на зборах здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року № 100 виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують виклику на збори. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати. Час, протягом якого працівники згідно з чиним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.

Якщо працівника призвали на військову службу?

Призов або вступ працівника на військову (строкову) службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу відбувається планово, у мирний час.

Відповідно до пункту 3 статті 36 Кодексу законів про працюУкраїни у разі призову або вступу працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу  трудовий договір підлягає розірванню .

Підставою для розірвання трудового договору є повістка військового комісаріату про призов або вступ на військову службу.

За військовослужбовцями строкової служби, які до призову працювали на підприємствах, в установах і організаціях, незалежновід форм власності і господарювання, зберігається при звільненні з військової служби право на працевлаштування їх в тримісячний строк на те ж підприємство, в установу чи організацію або їх правонаступниками на посаду, не нижчу за ту, яку вони займали до призову на військову службу. Вони користуються за інших рівних умов переважним правом на залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці протягом двох років з дня звільнення з військової служби.