Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

На органи державної виконавчої служби законодавством покладено виконання рішень як майнового, так і немайнового характеру. До переліку рішень у немайнових спорах Законом України «Про виконавче провадження» віднесено низку рішень, за якими боржника зобов’язано особисто вчинити певні дії на користь стягувача, або утриматися від здійснення таких дій, зокрема таким є рішення:

• про поновлення на роботі;
• про вселення стягувача;
• про виселення боржника;
• про відібрання дитини;
• інші рішення, за якими боржника зобов’язано особисто вчинити певні дії на користь стягувача чи утриматися від здійснення таких дій.

Розглянемо більш детальніше виконання рішень судів про виселення боржника

У ст. 47 Конституції України проголошено: « Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.»

Умови і порядок виконання рішень судів про виселення боржника регламентуються статтею 78 Закону України "Про виконавче провадження» та підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Державний виконавець прийнявши рішення суду на виконання про виселення боржника протягом трьох робочих днів з дня надходження виносить постанову про відкриття виконавчого провадження якщо воно відповідає вимогам встановленим для виконавчого документа . У постанові державний виконавець вказує боржнику строк для самостійного виконання який становить 15 днів та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

Виконання рішення про виселення боржника полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від особи (осіб), яка виселяється, її майна, домашніх тварин та у забороні такій особі користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі.

Державний виконавець зобов'язаний письмово повідомити боржника про день і час примусового виселення. Боржник вважається повідомленим про примусове виселення, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися виселення, чи за іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем. Відсутність боржника, повідомленого про день і час виселення, під час виконання рішення не є перешкодою для виконання рішення.

У разі якщо виконання рішення здійснюється за відсутності осіб, які підлягають виселенню, державний виконавець зобов'язаний провести опис майна. Описане майно передається для відповідального зберігання особі, визначеній державним виконавцем.

Виселення здійснюється у присутності понятих за сприянням органів внутрішніх справ з обов'язковим описом майна державним виконавцем. Один примірник акта опису майна вручається під розписку боржнику. За необхідності державний виконавець в установленому законом порядку забезпечує зберігання майна боржника з покладенням пов'язаних з цим витрат на боржника.

Передане для зберігання майно боржника видається йому державним виконавцем на підставі акта після відшкодування боржником витрат, пов'язаних із зберіганням такого майна. У разі якщо боржник відмовляється відшкодувати витрати, пов'язані із зберіганням майна, вони компенсуються за рахунок реалізації частини майна боржника.

Зберігання майна здійснюється протягом не більше двох місяців. Після закінчення двомісячного строку не витребуване майно реалізується в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження». Отримані від реалізації кошти, за вирахуванням понесених витрат, перераховуються боржнику. У разі якщо майно не було реалізовано, розпорядження ним здійснюється в порядку, встановленому для розпорядження безхазяйним майном.

Про виконання рішення про виселення боржника державний виконавець складає акт, що підписується особами, які брали участь у виконанні.

У разі якщо особі, яка підлягає виселенню, має бути надано інше житлове приміщення, державний виконавець надсилає відповідному житловому чи іншому органу повідомлення про строк виконання рішення щодо надання такого приміщення. У разі ненадання у визначений строк іншого житлового приміщення державний виконавець складає відповідний акт і звертається до суду з поданням про встановлення порядку подальшого виконання рішення. До вирішення судом зазначеного питання виконавчі дії не провадяться.

У разі якщо особа самостійно вселилася у приміщення, з якого вона була примусово виселена, повторне її виселення може бути здійснено державним виконавцем на підставі ухвали суду, який прийняв рішення про виселення. Виконавче провадження в такому разі підлягає поновленню за постановою державного виконавця.