Умови укладення шлюбу — це обставини, необхідні для державної реєстрації укладення шлюбу і визнання його дійсним, тобто таким, що має правову природу (зміст).

Умовами укладення шлюбу є:

1) Добровільність (ст. 24 СК України). Взаємна згода чоловіка і жінки на укладення шлюбу має бути висловлена ними особисто. Укладення шлюбу через представника не допускається.

Шлюб, зареєстрований без вільної згоди жінки чи чоловіка за рішенням суду відповідно до ч. 1 ст. 40 СК України визнається недійсним.

Наприклад, укладення шлюбу під впливом насильства має місце тоді, коли згода на вступ у шлюб була надана особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску. При цьому не має значення, хто саме застосовує цей тиск — друга особа, яка укладає шлюб, родичі, друзі чи взагалі сторонні люди. Також не має значення, в чиїх інтересах здійснюється таке насильство (скажімо, досить поширеним є примушування батьками доньки вийти заміж за старого, але заможного чоловіка, які виправдовують свої вчинки бажанням досягти певного матеріального благополуччя для своєї дитини, одночасно розраховуючи на деякі майнові вигоди і для себе).

У будь-якому разі шлюб, зареєстрований під впливом насильства, буде визнаний недійсним. Під впливом обману шлюб вважається укладеним тоді, коли майбутній дружині (чоловіку) навмисно надаються неправдиві відомості або ж свідомо замовчуються деякі факти, що мають для того, хто погоджується на шлюб, істотне значення. Але необхідно зважати на те, що обман, щоб бути підставою недійсності шлюбу, має стосуватися не мотивів укладення шлюбу (скажімо, якщо дружина вважала, що чоловік одружується з нею через кохання, тоді як він просто бажав мати дитину), а особи другого з подружжя (напр., наявність у нього дитини, судимості) чи взагалі його фізичної ідентифікації (коли особа свідомо видає себе за іншу).

До шлюбу, укладеного без вільної згоди, належить і шлюб, який зареєстрований хоч і з дієздатною особою, але яка на момент його укладення перебувала у такому стані, що не усвідомлювала своїх дій, та (або) не могла керувати ними, адже за таких обставин була не в змозі висловити свою вільну згоду на вступ у шлюб (нервовий стрес, психічний розлад, фізична травма, алкогольне сп’яніння). Суд встановлює ці обставини не тільки за свідченням свідків, а й призначає судово-психіатричну експертизу.

Добровільність вступу у шлюб виражається у спільній заяві про реєстрацію шлюбу, яка подається жінкою та чоловіком до будь-якого державного органу реєстрації актів цивільного стану за їх вибором (ч. 2 ст. 28 СК України) — особисто.

Виняток зі ст. 28 СК України, передбачений ч. 3, а саме така заява може бути подана їх представниками, лише підписи мають бути нотаріально засвідчені. Така заява є чинною протягом трьох місяців з дня її подання.

2) Другою обов’язковою умовою укладення шлюбу закон визначає досягнення особами, які вступають у шлюб, шлюбного віку. Відповідно до ст. 22 СК України, шлюбний вік для жінки та чоловіка — 18 років (досягли соціальної, фізичної та психічної зрілості). Такого віку вони мають досягнути на день реєстрації шлюбу, а не на день подачі заяви в органи РАЦС.

У ч. 2 ст. 23 СК України передбачена можливість надання права на шлюб особам, які досягли 16 років. Для цього необхідно мати рішення суду.

Заява про надання особі, яка досягла 16 років, права на шлюб (ст. 23 СК України) повинна розглядатися судом в окремому провадженні (ч. З ст. 234 ЦПК України). При цьому до участі у справі залучаються один або обоє батьків (усиновлювачів) неповнолітньої особи, піклувальник, особа, з якою передбачається реєстрація шлюбу, а також інші заінтересовані особи.

Заперечення батьків (піклувальників) щодо надання права на шлюб не є підставою для відмови в задоволенні заяви, оскільки головним критерієм у цій справі є встановлення судом факту про відповідність такого права інтересам заявника.

Резолютивна частина рішення повинна відповідати вимогам ч. 2 ст. 23 СК України, згідно з якою суд надає право на шлюб (а не знижує шлюбний вік), а також містити прізвище, ім’я та по батькові особи, право на шлюб з якою надається судом (постанова пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 р. № 11).

Перешкоди до укладення шлюбу — це обставини, за наявності яких державна реєстрація укладення шлюбу неможлива і неправомірна. Перешкоди перераховані у ст.ст. 25, 26 СК України. їх перелік є вичерпним, розширеному тлумаченню не підлягає і включає:

1) жінка і чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу;

Ця заборона випливає з принципу одношлюбності (ст. 25 СК України). Якщо особа перебувала в шлюбі раніше, то вступаючи в шлюб вдруге, вона має подати в орган РАЦС документ, що підтверджує припинення попереднього шлюбу (свідоцтво про розірвання шлюбу, свідоцтво про смерть, рішення суду про визнання шлюбу недійсним);

2) не допускається укладення шлюбу між родичами прямої лінії споріднення (висхідної, низхідної), а також між повнорідними і неповнорідними (ті, які мають спільних батька або матір) братами і сестрами. До родичів по прямій лінії відносяться ті, які походять один від одного (батько і донька, бабуся і внук).

Ця заборона продиктована як медико-біологічними, так і морально-етичними нормами.

У шлюбі між собою також не можуть перебувати двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця;

3) не допускається укладення шлюбу між особами, з яких хоча б один визнаний судом недієздатним (рішення суду до державної реєстрації шлюбу, якщо після — то це підстава для розірвання шлюбу);

4) не можуть вступати у шлюб усиновлювач та усиновлена ним дитина. Шлюб між ними може бути зареєстрований, якщо буде скасоване усиновлення. В основу цієї перешкоди покладено моральні та етичні фактори.

Цей перелік перешкод є вичерпним. Відмова органу РАЦС за іншими підставами буде неправомірною.

Орган РАЦС на прохання зацікавлених осіб може здійснити необхідну перевірку, або якщо є відомості про певні перешкоди до шлюбу, то державна реєстрація шлюбу відкладається, про що повідомляються особи, які подали заяву про вступ до шлюбу.