|
|
Цигани в Україні (роми) — ромська етнічна меншина, яка проживає на території України.
Перша згадка про появу циган на території сучасної України датується початком XV століття (в охоронній грамоті, виданій великим литовським князем Олександром циганському ватажкові Василю), а їхні перші поселення були в місті Ужгороді, в Бессарабії та в Криму. Згадуються вони і у саноцьких актових книгах за 1428 і 1436 роки та у львівських за 1428 і 1455. На територію України цигани потрапляють з Валахії та Молдови і до XVI століття вони кочували вже по всій Україні.
Ромське населення України поділяється на кілька соціальних підгруп, залежно від таких факторів, як регіон, в якому вони проживають, мова спілкування, професійна приналежність (що склалася історично), часовий період, коли етнос перейшов до осілого способу життя, віросповідання та ін. Крім того, той факт, що більшість ромів живуть у бідності, також створює поділ за соціально-майновим статусом всередині ромської спільноти.[23] До жорсткої кастовості ромів віднесені:
• еліта, ромська інтелігенція — це переважно люди з освітою — музиканти, артисти, лікарі, письменники, які мають певний статус у суспільному житті країни;
• лідери, барони таборів, які обираються громадою й відповідають за функціонування табору, контролюють його контакти із «зовнішнім світом»;
• пересічні цигани — мешканці таборів, осілі цигани, які мають свої будинки, квартири.
Існує ще четверта категорія, яка стоїть найнижче в ієрархії і не належить до громади — це цигани «з вулиці».
Роми є найменш інтегрованими у суспільство з усіх національних меншин. Низький рівень інтегрованості, високий рівень безробіття є причиною підвищеного рівня злочинності серед представників етносу. Не менш важливими і нагальними проблемами є низька освіченість, низький рівень життя, втрата рідної мови, правова незахищеність. Згідно з опитування громадської думки, яке проводив Інститут соціології Національної академії наук у 2002 році, ступінь толерантності українців до ромів вчені оцінили у 22 бали (зі 100 можливих) — середньостатистичний українець згоден їх терпіти як туристів, гостей України, і не сприймає ромів як повноправних громадян.[33] Підозри до циган з боку корінного населення спричиняють випадки дискримінації на роботі, у медобслуговуванні, навчанні, що породжує зустрічну агресію з боку циган. Близько 75% українських ромів віком до 30 років є неписьменними.[39] Є кілька причин, які зумовили таку ситуацію: старше покоління циган є неписьменне, що є наслідком кочівлі; діти часто беруть активну участь у домашньому господарстві, доглядають за молодшими дітьми; вони змалку привчаються до заробітків. |
|
