Необхідно пам’ятати, що з метою виконання ст 13 Закону України «Про державну службу», ст.12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» до 01 квітня 2014 року потрібно подати декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2013 рік. 

     Відповідно до ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неподання або несвоєчасне подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання  фінансового характеру, передбаченої  Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відповідно до ст. 30 п. 7 Закону України "Про державну службу" є підставою припинення державної служби.

     Методичними рекомендаціями Міністерства юстиції України роз’яснено порядок заповнення декларації державними службовцями. Зокрема, в них йдеться:

     Стаття 12 Закону «Про засади запобігання і протидії корупції» встановлює обов’язок для осіб, зазначених у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, подавати до 1 квітня за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік.

     Вперше форма декларації визначена на рівні закону, що у свою чергу сприяє забезпеченню реалізації принципу правової визначеності, оскільки виступає гарантією стабільності зазначеної форми.

      Суб’єкти декларування

     Суб’єктами декларування визнаються особи, зазначені в пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», які зобов’язані подавати декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру. 

     Разом з тим, вказані особи повинні декларувати не лише свій майновий стан, а й майновий стан членів сім'ї та більшість своїх значних за розмірами видатків, фінансові зобов’язання. Згідно з визначенням вказаного Закону до  членів сім'ї належать особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, в тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

     З наведеного можна дійти висновку, що особа може бути віднесена до членів сім’ї для цілей заповнення декларації за наявності сукупності таких ознак: 1) спільне проживання; 2) пов’язаність спільним побутом; 3) наявність взаємних прав та обов’язків із декларантом. Це однак, не стосується осіб, які перебувають у шлюбі, що визнаються членами сім’ї незалежно від наявності вказаних ознак. 

     Змінами до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», що набрали законної сили 9 червня 2013 року (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації державної антикорупційної політики») коло осіб, які зобов’язані подавати декларації, доповнено суб’єктами декларування, які звільняються або іншими чином припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також тими, які вже звільнилися або іншим чином припинили таку діяльність. 

     Строки подання декларації

     За загальним правилом декларація подається до 1 квітня наступного за звітним року.

Водночас, Законом передбачено винятки із вказаного правила для осіб, які не мають об’єктивної можливості дотриматися зазначеного строку або встановлення для них іншого строку зумовлено обставинами, за яких подається декларація.

     Це стосується суб’єктів декларування, які:

1) не мали можливості подати до 1 квітня за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік через перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною, через тимчасову непрацездатність, перебування за межами України, під вартою – подають таку декларацію за звітний рік до 31 грудня; 

2) звільняються або іншим чином припиняють діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування – подають декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, при звільненні або припиненні служби. 

     Що стосується осіб, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, то вони подають декларацію за місцем попередньої роботи (служби) до 1 квітня наступного за звітним року.

     Порядок виготовлення бланків, подання, зберігання декларацій та використання зазначених у них відомостей 

     Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2012 року № 64 «Про виготовлення бланків декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру» встановлено, що бланки декларації виготовляються особами, які її заповнюють і подають, шляхом їх роздрукування або копіювання на папері формату А4 за формою, наведеною в додатку до зазначеного Закону (включаючи примітку). Бланк декларації складається з 10 сторінок.

     При цьому Порядок зберігання документів і використання відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, та відомостей щодо відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 16, чітко визначає, що декларації зберігаються в особових справах у кадрових підрозділах відповідних органів державної влади або органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права. З огляду на таке, збирання, зберігання та організація процедури опублікування декларації має здійснюватися кадровим підрозділом відповідного державного органу, органу місцевого самоврядування або юридичної особи публічного права.

     Проте серед суб'єктів подання декларації є також особи, для яких державний орган або орган місцевого самоврядування не є основним місцем роботи. Яскравим прикладом цього є депутати місцевих рад, серед яких є ті, для яких орган місцевого самоврядування не є основним місцем роботи або ж які є самозайнятими особами чи пенсіонерами.

     Стосовно цих осіб правила подання декларацій передбачені частиною третьою статті 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», згідно з положеннями якої депутати місцевих рад зобов’язані щороку до 1 квітня подавати декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до Закону України «Про  засади запобігання і протидії корупції», за місцем роботи (служби), крім самозайнятих осіб, безробітних або пенсіонерів, які подають зазначені декларації до апаратів відповідних місцевих рад або їх виконавчих комітетів.

     Окремої уваги заслуговує питання обов'язку оприлюднення окремими суб'єктами декларування відомостей, що містяться в декларації.

     Йдеться про положення частини другої статті 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», яким встановлено, що відомості, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік Президента України, Голови Верховної Ради України, народних депутатів України, Прем'єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України, Голови та суддів Конституційного Суду України, Голови та суддів Верховного Суду України, голів та суддів вищих спеціалізованих судів України, Генерального прокурора України та його заступників, Голови Національного банку України, Голови Рахункової палати, Голови та членів Вищої ради юстиції, членів Центральної виборчої комісії, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Голови та членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, перших заступників та заступників міністрів, заступників міністрів - керівників апаратів, керівників інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим та їх заступників, членів колегіальних державних органів (комісій, рад), сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті (у разі її утворення), районної, обласної ради та їх заступників, керівників виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад та їх заступників, секретаря сільської, селищної, міської ради підлягають оприлюдненню протягом 30 днів з дня їх подання шляхом розміщення на офіційних веб-сайтах або опублікування в офіційних друкованих виданнях відповідних державних органів та органів місцевого самоврядування. Відповідні відомості, розміщенні на офіційних веб-сайтах державних органів та органів місцевого самоврядування, оприлюднюються на термін не менше одного року.

     Важливо зазначити, що відповідно до законодавства  відомості щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта громадянина України, а також реєстрації місця проживання, дати народження декларанта, місцезнаходження об’єктів, які наводяться в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, є інформацією з обмеженим доступом та оприлюдненню не підлягають.

     Оскільки в декларації посадових осіб, які підлягають опублікуванню, містяться також і відомості про членів сім'ї, неодноразово поставало питання про необхідність надання згоди членів сім'ї декларанта на опублікування відомостей щодо них.

У зв'язку з цим Конституційний Суд України у своєму Рішенні у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012 окремо роз'яснив, що збирання, зберігання, використання та поширення державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами конфіденційної інформації про особу без її згоди є втручанням в її особисте та сімейне життя, яке допускається винятково у визначених законом випадках і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

     Також у зазначеному Рішенні Конституційного Суду України наголошується на тому, що перебування особи на посаді, пов'язаній зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, передбачає не тільки гарантії захисту прав цієї особи, а й додаткові правові обтяження. Публічний характер як самих органів - суб'єктів владних повноважень, так і їх посадових осіб вимагає оприлюднення певної інформації для формування громадської думки про довіру до влади та підтримку її авторитету в суспільстві.

     Слід мати на увазі, що зазначені у декларації відомості відповідно до статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не належать до інформації з обмеженим доступом, крім інформації, яка не підлягає оприлюдненню відповідно до статті 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» . Це означає, що в цілому наведені у декларації відомості з врахуванням вказаного винятку повинні надаватися за запитом на інформацію. 

     Основні правила заповнення декларацій

     Хоча більшість правил щодо заповнення декларацій визначено примітками до неї, періодично постають окремі питання, що потребують надання додаткових роз’яснень. 

     Суб’єкт декларування заповнює декларацію власноручно чорнильною або кульковою ручкою синього або чорного кольору таким чином, що забезпечує вільне читання внесених відомостей. У разі відсутності окремих відомостей у відповідному полі ставиться прочерк. Відомості щодо фінансових сум заокруглюються до гривні.

     У декларації зазначаються відомості станом на кінець звітного періоду. Достовірність внесених до декларації відомостей засвідчується підписом суб’єкта декларування та зазначенням дати її заповнення.

     У Розділі І декларації заповнюються загальні відомості про суб’єкта декларування та членів його сім’ї. 

     У позиції 1 у разі, якщо суб’єктом декларування у звітному році змінено прізвище, ім'я, по батькові, спочатку зазначається нове прізвище, ім'я, по батькові, а у дужках – попереднє прізвище, ім'я, по батькові.

     Якщо суб’єкт декларування або член його сім’ї через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган доходів і зборів і має про це відмітку у паспорті громадянина України, - у декларації зазначаються серія та номер паспорта громадянина України.

     Таким чином, зазначається один з двох видів інформації: 

• реєстраційний номер облікової картки платника податків;

• для осіб, які відмовилися від прийняття такого номера – серія та номер паспорта громадянина України.

     Також слід мати на увазі, що згідно із пунктом 70.17 статті 70 розділу ІІ Податкового кодексу України обліковим карткам фізичних осіб, які на момент набрання чинності цим Кодексом зареєстровані у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, присвоюються номери, що відповідають ідентифікаційним номерам платників податків - фізичних осіб.

     Отже, особи, яким до набрання чинності Податковим кодексом України                  (1 січня 2011 року) присвоєно ідентифікаційний номер платників податків – фізичних осіб, зазначають у декларації вказаний номер, оскільки він відповідає реєстраційному номеру облікової картки платника податків.

     У позиції 2 зазначаються відомості щодо місця проживання із зазначенням адреси житла на кінець звітного року.

     Заповнюючи вказану позицію слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місцем проживання для цілей даного Закону визнається  адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік. Згідно зі статтею 6 вказаного Закону громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. 

     У разі якщо назва адміністративно-територіальної одиниці (адреса житла) зазнала у звітному році зміни, що не відображено у паспорті громадянина України – суб’єкта декларування, – зазначається також назва станом на дату заповнення декларації.

     У позиції 3 зазначається займана суб’єктом декларування посада або посада , на яку претендує особа, а у позиції 4 – відомості про членів сім’ї суб’єкта декларування.

     У Розділі ІІ декларації зазначаються відомості про доходи суб’єкта декларування та членів його сім’ї.

     При цьому у позиції 5 зазначається загальна сума сукупного доходу. Відомості щодо суми, зазначеної суб’єктом декларування у позиції 5, має дорівнювати арифметичній сумі відомостей, зазначених у  позиціях 6 – 20.

     Для правильного відображення у декларації одержаного доходу рекомендується звертатися до підтверджуючих документів (довідок про доходи, квитанцій, платіжних доручень, договорів), а у разі їх відсутності чи неможливості одержання їх дублікатів – отримати відповідну інформацію у підприємства, установи, організації, фізичної особи, від якої одержано дохід. Наприклад, особа має можливість одержати у банку точну інформацію про суму одержаних упродовж певного періоду процентів за вкладами.

    У полі «перерахованого у гривні» у позиціях 21 – 22 зазначаються відомості за офіційним курсом гривні до відповідної іноземної валюти, установленим Національним банком України на день проведення фінансової операції.

     У Розділі ІІІ зазначаються відомості про нерухоме майно, яке перебуває у власності, оренді чи на іншому праві користування суб’єкта декларування та членів його сім’ї, а також їх витрати на придбання цього майна.

     З метою максимально точного відображення відомостей у вказаному Розділі декларації доцільно деталізувати чи перебуває майно у власності, чи в оренді, або ж зазначати інше право користування. Такі відомості рекомендується зазначати у позиції «Місцезнаходження об’єкта».

     Крім цього, у разі, коли відповідне майно перебуває у спільній сумісній чи частковій власності, доцільно у вказаній позиції також відображати вказану інформацію із зазначенням частки (для спільної часткової власності).

     Поле «сума витрат (грн.) на придбання у власність/оренду чи на інше право користування» у позиціях 23 – 28 заповнюється, якщо разова витрата (вклад/внесок) по кожній із зазначених позицій у звітному році дорівнює або перевищує 150 тис. гривень. 

     Тому, наприклад, особа, яка має нерухоме майно, придбане задовго до звітного періоду, зобов’язана вказати в декларації інформацію про об’єкт нерухомості, не зазначаючи при цьому інформації про витрати. Декларант також не вказує інформацію про витрати на придбаний у звітному році об’єкт, якщо разова витрата на його придбання не перевищує 150 тис. гривень.

     З 1 січня 2014 року відповідна сума разової витрати, що підлягає декларуванню становитиме 80 тис. гривень.

     Інформацію у вказаному Розділі з метою уникнення помилок рекомендується зазначати на підставі відповідних правовстановлюючих документів.

     У Розділі ІV зазначаються відомості про транспортні засоби, які перебувають у власності, оренді чи на іншому праві користування суб’єкта декларування та членів його сім’ї, а також їх витрати на придбання цих засобів.

     У переважній більшості правила щодо заповнення Розділу ІІІ застосовуються і до цього Розділу.

    Необхідно зауважити, що відомості про довжину транспортного засобу зазначаються лише у позиціях 37, 38, 42 і 43.

     Відомості про транспортні засоби рекомендується вказувати на підставі даних технічних паспортів, інших офіційних документів, у яких відображені характеристики транспортного засобу. Уточнення можна зробити у органах, де зареєстровані транспортні засоби.

     Поле «сума витрат (грн.) на придбання у власність/оренду чи на інше право користування» у позиціях 35 – 39 заповнюється, якщо разова витрата (вклад/внесок) по кожній із зазначених позицій у звітному році дорівнює або перевищує 150 тис. гривень.

     З 1 січня 2014 року відповідна сума разової витрати, що підлягає декларуванню, становитиме 80 тис. гривень.

     У Розділі V зазначаються відомості про вклади у банках, цінні папери та інші активи  декларанта та членів його сім’ї.

     Поле «усього» у позиціях 46, 48, 50 заповнюється, якщо разова витрата (вклад/внесок) по кожній із зазначених позицій у звітному році дорівнює або перевищує 150 тис. гривень.

     Таким чином, якщо сума вкладених у звітному році коштів, наприклад, на депозитний рахунок у банку не перевищує вказаного розміру, відомості щодо такого вкладу у позиції «вкладених у звітному році» не зазначаються. Це, однак, не звільняє від обов’язку відображення загальної суми вкладених коштів на рахунках у банках на кінець звітного року. Такий же підхід застосовується й до вартості цінних паперів та розміру внесків до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації.

     З 1 січня 2014 року відповідна сума разової витрати, що підлягає декларуванню становитиме 80 тис. гривень.

     У полі «у тому числі за кордоном» у позиціях 45–53 зазначаються відомості за офіційним курсом гривні до відповідної іноземної валюти, установленим Національним банком України на день проведення фінансової операції.

     У полях «усього» та «у тому числі за кордоном» у позиціях 45 – 53 зазначається повне найменування банків, інших фінансових установ, товариств, підприємств, організацій тощо, з якими у суб’єкта декларування чи членів його сім'ї наявні відповідні відносини. У Розділі VI зазначаються відомості про фінансові зобов’язання суб’єкта декларування та членів його сім’ї.

     Поле «усього» у позиціях 56 та 59 заповнюється, якщо разова витрата (вклад/внесок) по кожній із зазначених позицій у звітному році дорівнює або перевищує 150 тис. гривень.

     З 1 січня 2014 року відповідна сума разової витрати, що підлягає декларуванню становитиме 80 тис. гривень. 

     З наведеного випливає, що у позиції «Утримання зазначеного у розділах ІІІ – V майна» зазначаються відомості про витрати суб’єкта декларування на таке утримання лише у випадку, якщо сума разової витрати дорівнює або перевищує згаданий розмір. Варто звернути увагу на те, що це правило не стосується членів сім’ї суб’єкта декларування, відомості про витрати яких мають відображатися незалежно від їх розміру.

     Водночас, з 1 січня 2014 року правило про заповнення лише у разі здійснення разової витрати на відповідну суму поширюватиметься й на зазначені відомості (позиція 62).

     Також для достовірного відображення даних щодо фінансових зобов’язань рекомендується звертатися до відповідних підтверджуючих документів або одержувати інформацію у банках, інших фінансових установах, страхових компаніях тощо.

     У позиціях 54 – 64 зазначаються відомості за офіційним курсом гривні до відповідної іноземної валюти, установленим Національним банком України на день проведення фінансової операції.

     Перевірка декларацій

     З 1 січня 2014 року набрали чинності зміни до статті 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», які передбачають здійснення уповноваженими підрозділами державних органів, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права трьох видів перевірок декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру:

1) перевірка фактів своєчасності подання декларацій;

2) перевірка декларацій на наявність конфлікту інтересів;

3) логічний та арифметичний контроль декларацій.

    Перевірка факту своєчасності подання декларації здійснюється протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, у який така декларація повинна бути подана.

     Перевірка декларації на наявність конфлікту інтересів суб'єкта декларування здійснюється протягом тридцяти днів з дня подання декларації і полягає у порівнянні службових обов'язків суб'єкта декларування з його та членів його сім'ї фінансовими інтересами.

     Логічний та арифметичний контроль декларації здійснюється протягом тридцяти днів з дня подання декларації у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, відповідальним за формування державної податкової політики, та Міністерством юстиції України.

     У разі виявлення під час перевірки декларації арифметичних або логічних помилок уповноважений підрозділ невідкладно письмово повідомляє про це відповідного суб'єкта декларування, який має право протягом п'яти днів з дня отримання такого повідомлення подати уповноваженому підрозділу письмове пояснення та/або виправлену декларацію.

     У зв'язку з проведенням логічного та арифметичного контролю декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру суб'єкта декларування уповноважений підрозділ має право робити запити до державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності щодо зазначених відомостей.

Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, яким надіслано запит уповноваженого підрозділу, зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту подати копії необхідних документів або відповідну інформацію.

     У разі встановлення за результатами передбачених цією статтею перевірок ознак правопорушення уповноважений підрозділ письмово повідомляє керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, його апарату, органу місцевого самоврядування, юридичної особи публічного права та правоохоронні органи.