Вівторок, 13.04.2021, 07:31
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Січень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031
Архів записів
Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites
  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Новороздільське МУЮ
    Головна » 2015 » Січень » 21 » Реєстрація народження дитини: походження дитини від батьків
    15:58
    Реєстрація народження дитини: походження дитини від батьків

    Народження дитини — це важлива подія для жінки і чоловіка, які дали їй життя. Походження дитини від конкретних батьків є підставою для виникнення правових відносин між батьками і дітьми (ст. 121 СК України).

    Визначення походження дітей слід розуміти як інститут сімейного права і як спосіб захисту прав дитини. Зокрема, як інститут сімейного права це — сукупність юридичних норм, які регулюють відносини, що виникають у зв’язку з визначенням походження дитини та захисту прав дитини.

    Під терміном «походження дітей» слід розуміти їх кровне (біологічне) походження від конкретних чоловіка і жінки, зареєстроване в органах реєстрації актів цивільного стану з дотриманням певного порядку.

    Права та обов’язки членів сім’ї (матері, батька і дитини) ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державним органом реєстрації актів цивільного стану, незалежно від того, народилися діти від батьків, які перебувають у шлюбі, чи ні.

    Походження дитини визначається державними відділами реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції шляхом державної реєстрації народження фізичної особи. Порядок державної реєстрації народження з одночасним визначенням її походження, присвоєння прізвища, власного імені та по батькові визначається відповідно до Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства Юстиції України від 18.10.2000 р. №52/5.

    Державна реєстрація народження дитини здійснюється за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків, чи одного з них. Батьки самостійно вирішують, в якому органі РАЦСу вони будуть реєструвати народження своєї дитини.

    Виконавчі органи сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад проводять також реєстрацію народження дитини з одночасним визначенням її походження.

    Реєстрація народження дітей, які народилися в експедиції або в іншій віддаленій місцевості, де немає органів реєстрації актів цивільного стану, проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, не пізніше одного місяця з дня їх повернення.

    Якщо дитина народилася під час перебування матері на морському, річковому, повітряному судні, у потязі або в іншому транспортному засобі, то реєстрація народження провадиться за місцем проживання батьків чи одного з них. Місцем народження зазначається місце проживання батьків.

    У разі народження дитини жінкою, яка утримується в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі, реєстрація народження проводиться в органі реєстрації актів цивільного стану за місцезнаходженням цієї установи на підставі заяви матері та одного із документів, що посвідчує факт народження, уповноваженим представником адміністрації установи чи слідчого ізолятора, який після реєстрації отримує документ про народження, який надалі зберігається в особовій справі жінки, про що робиться відповідна відмітка. Паспорт або паспортний документ матері подається тільки у разі, якщо він зберігається в її особовій справі.

    Реєстрація народження проводиться за усною чи письмовою заявою батьків дитини чи одного з них, а у разі хвороби, смерті батьків або з інших причин неможливості для них зареєструвати народження — за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров’я, в якому народилася дитина або в якому на цей час вона перебуває.

    Заяву про реєстрацію народження дитини батьки зобов’язані подати невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини.

    Невиконання цього обов’язку є підставою для покладення на батьків дитини відповідальності, встановленої законом.

    У випадках, коли мати, яка не перебуває у шлюбі з батьком дитини, померла або передала дитину на повне державне утримання, тобто відмовилась взяти її з пологового будинку, або місце її проживання невідоме, а батьківство не встановлене, реєстрація народження дитини провадиться за письмовою заявою уповноваженого представника закладу охорони здоров’я, в якому перебувала мати під час народження дитини, або за письмовою заявою уповноваженого представника адміністрації дитячого закладу чи особи, яка опікується дитиною. Відомості про матір наводяться на підставі одного із документів, що посвідчує факт народження, прізвище дитини і прізвище батька — за прізвищем матері, власне ім’я і по батькові дитини та батька — за вказівкою заявника. При цьому по батькові дитини повинно відповідати власному імені батька (решта даних про батьків дитини не записується). Про реєстрацію народження такої дитини орган реєстрації актів цивільного стану повинен письмово повідомити орган опіки і піклування, про що зазначається в актовому записі про народження.

    Актовий запис у книзі про народження і свідоцтво про народження є прямими доказами походження дитини від конкретних осіб, що має дуже важливе значення на практиці, зокрема у справах спадкових, аліментних та ін.

    Реєстрація актів цивільного стану за заявами іноземців, осіб без громадянства, проводиться за законодавством України.

    Слід зазначити, що закон встановлює різні процедури визначення походження дітей від конкретних чоловіка і жінки залежно від обставин:

    1) батьки дитини перебувають у шлюбі (ст. 122 СК України);

    2) дитина народжена в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій (ст. 123 СК України);

    3) батьки дитини в шлюбі не перебувають, але походження її визначається за заявою матері та батька (ст. 126 СК України);

    4) батьки дитини в шлюбі не перебувають, але батько добровільно визнав своє батьківство (ст. 127 СК України);

    5) батьки дитини в шлюбі не перебувають і батько не визнає свого батьківства (ст. 128 СК України). .

    Сімейний кодекс України передбачає обов’язковість визначення материнства і батьківства народженої дитини.

    Правові відносини між дитиною та її матір’ю виникають на підставі факту кровного споріднення. За загальним принципом сімейного права матір’ю дитини є жінка, яка її народила (презумпція материнства).

    Для встановлення матері дитини не має значення її сімейний стан, тобто перебуває жінка, яка народила дитину у шлюбі чи ні.

    На відміну від материнства, визначення батьківства залежить від сімейного стану матері дитини, тобто перебуває вона у шлюбі чи ні.

    Як відомо, права та обов’язки подружжя виникають з моменту державної реєстрації шлюбу в органах РАЦСу, що дозволяє здійснити захист законних прав та інтересів не тільки подружжя, але й їхніх дітей.

    На цьому факті державної реєстрації шлюбу якраз і ґрунтується презумпція батьківства дитини, народженої у шлюбі. Тому відповідно до ст. 133 СК України, якщо дитина народилася у подружжя, то дружина записується матір’ю дитини, а чоловік — батьком.

    Батьківство чоловіка матері дитини підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу між ними.

    Презумпція батьківства діє не лише в період шлюбу. Дитина, народжена до десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя (ч. 2 ст. 122 СК України), а відтак — батьком дитини буде чоловік матері.

    Отже, єдиною умовою визнання батьківства особою, яка перебуває у зареєстрованому шлюбі, у разі народження дитини його дружиною, є запис про шлюб.

    Якщо ж дитина народилася до десяти місяців від дня припинення шлюбу або визнання шлюбу недійсним, але після повторного шлюбу її матері з іншою особою, то вважається, що батьком дитини є чоловік її матері у повторному шлюбі. Законодавець базує свою позицію на пріоритеті шлюбних відносин, оскільки дитина, народжена в період десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, але після реєстрації нового шлюбу її матері з іншим чоловіком, вважається народжена подружжям у зареєстрованому, хоч і повторному шлюбі.

    Батьківство попереднього чоловіка може бути визначене на підставі його спільної заяви з чоловіком у повторному шлюбі або за рішенням суду.

    Якщо заява про визнання себе батьком дитини подана неповнолітнім, державний орган реєстрації актів цивільного стану повідомляє батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини. У разі якщо повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього неможливо, державний орган реєстрації актів цивільного стану повинен повідомити орган опіки та піклування про запис неповнолітнього батьком дитини.

    Переглядів: 563 | Додав: Novyj_rozdil | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    Ім`я *:
    Email *:
    Код *:
    Створити безкоштовний сайт на uCozCopyright MyCorp © 2021