Ключова
роль у забезпеченні чіткого і дієвого контролю за реалізацією Конвенції про
захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) належить
Європейському Суду з прав людини (далі - Європейський суд). Саме ця судова
інституція забезпечує гарантії прав людини, є контрольним механізмом,
закладеним Конвенцією, дотримання державами-учасницями її положень,
упровадження норм і принципів у рамки національних правових систем.
Європейський
Суд було засновано в 1959 році відповідно до Конвенції про захист прав людини
та основних свобод (1950). Його функціонування здійснюється на постійній основі
з метою забезпечення виконання Високими Договірними Сторонами зобов'язань за
Конвенцією. Його юрисдикція визнана обов'язковою всіма державами-учасницями й
поширюється на всі спори, що пов'язані із застосуванням і тлумаченням норм
Конвенції та Протоколів до неї в національних правових системах.
Місцезнаходженням
Європейського суду є м. Страсбург (Франція). Засідання Європейського суду
проводяться в Палаці Прав Людини. Організація його діяльності, Правила
процедури, порядок здійснення реєстрації заяв, їх розгляду, винесення рішень
установлені Конвенцією та Регламентом Європейського суду.
Стаття
27 Конвенції передбачає створення в межах Суду трьох різних типів органів:
комісій, палат і Великої палати.
Комісія,
до складу якої входить три судді, може визнати неприйнятною або вилучити з
реєстру справ індивідуальну заяву, якщо така ухвала може бути винесена без
додаткового вивчення. Кожна така ухвала є остаточною і особа, що звернулась із
заявою, не може вимагати її перегляду.
В
палатах, на другому рівні організаційної структури Суду, здійснюється більша
частина його роботи. До складу палат входять сім суддів, включаючи й члена
палати за посадою - суддю, якого було обрано від заінтересованої
держави-учасниці, або особу, яка призначається для участі в засіданнях в разі
відсутності такого судді.
Окрім
створення комісій, про які йшлось вище, палата приймає ухвали щодо прийнятності
та суті міждержавних і індивідуальних заяв, які не були визнані неприйнятними у
комісіях. Як правило, палата приймає рішення щодо прийнятності окремо від
рішення по суті.
Велика
палата - третій рівень, на якому здійснюється робота Суду. До складу Великої
палати входять сімнадцять суддів. Окрім члена Великої палати за посадою, який
засідає на тих же умовах, що визначаються по відношенню до члена палати за
посадою, пункт 3 статті 27 також зараховує до складу Великої палати Голову
Суду, заступників Голови, голів палат та інших суддів, які визначаються
відповідно до регламенту Суду.
Європейський
суд виносить свої рішення, керуючись нормами Конвенції і практикою застосування
своїх попередніх рішень.
Рішення
Європейського суду є обов'язковими для держав - учасниць Конвенції. Контроль за
їх виконанням паралельно із Європейським судом здійснює Комітет Міністрів Ради
Європи. Крім того, на запит Комітету Міністрів Європейський суд надає
консультативні висновки з питань права щодо тлумачення і застосування норм
Конвенції.
Україна
зі вступом до Ради Європи 9 листопада 1995 року, ставши повноправним її членом,
підписала Конвенцію. З набранням Конвенцією чинності для України, після її
ратифікації Верховною Радою 17 липня 1997 року наша держава визнала для себе
обов'язковою юрисдикцію Європейського суду. В Україні було запроваджено
механізм гармонізації правової системи нашої держави з нормами й стандартами
Ради Європи.
Наближення
національної системи захисту прав людини до загальноєвропейської практики надало
всім, хто перебуває під юрисдикцією України, право на звернення до
Європейського суду в разі порушення нашою державою, її органами, посадовими
особами норм Конвенції, положення якої визнані обов'язковими на території
України. Це право передбачено ст. 55 Конституції нашої держави, яка надає
можливість звернення за захистом своїх порушених прав до судових установ
міжнародних організацій після використання особою національних засобів захисту.
Згідно
зі статями 34, 35 Конвенції Європейський суд приймає заяви (скарги) від окремих
заявників, груп осіб, неурядових організацій, окремих держав про порушення
положень Конвенції країнами, що визнали юрисдикцію Європейського суду.
Кожен
громадянин держави-члена Ради Європи має право звернутися до Європейського суду.
Заява повинна бути подана проти держави, яка є учасницею вищезгаданої
Європейської конвенції і не може бути спрямована проти приватної особи чи
неурядової організації, оскільки Європейська конвенція захищає права і свободи
саме осіб від свавільного втручання держави.
Підстави звернення до
Європейського суду з прав людини
1. Ви можете звернутися
до Суду, якщо вважаєте, що Ви особисто є жертвою порушення однією з держав –
сторін Конвенції Ваших прав чи основоположних свобод, які захищаються
Конвенцією та протоколами до неї.
2. Суд може розглядати
лише ті заяви, в яких йдеться про порушення гарантованих Конвенцією та
протоколами до неї прав – одного або кількох.
Європейський суд є
наднаціональною міжнародною судовою установою, яка розглядає скарги осіб щодо порушення
їхніх прав державами – сторонами Конвенції.
Відповідно до статті 19
Конвенції, Європейський суд створений для забезпечення дотримання Високими
Договірними Сторонами їхніх зобов’язань за Конвенцією та протоколами до неї.
Відповідно до статті 32 Конвенції, юрисдикція Європейського суду поширюється на
всі питання, які стосуються тлумачення та застосування Конвенції і протоколів
до неї та які передаються на його розгляд відповідно до статей 33, 34 і 47
Конвенції. Відповідно, Суд не виконує функції національного суду та не має
повноважень скасовувати або змінювати рішення національних судів. Суд також не
може безпосередньо втручатися в діяльність органу влади, дія або бездіяльність
якого спричинила порушення.
3. Суд може розглядати
лише ті заяви, які спрямовані проти держав, що ратифікували Конвенцію та
відповідні протоколи, і які стосуються подій, що відбувалися після дати
ратифікації (відповідна інформація щодо дат ратифікації Конвенції та протоколів
до неї розміщено на офіційному сайті Європейського суду :
http://www.echr.coe.int/NR/rdonlyres/741F36BA-623E-4682-9884-84AA52491182/NoticeUKR.pdf ).
4. Ви можете звернутися
до Суду лише зі скаргами, предмет яких перебуває у сфері відповідальності
суб’єкта владних повноважень (наприклад: парламенту, суду, прокуратури тощо)
однієї з цих держав. Суд не розглядає заяви, спрямовані проти приватних осіб або
недержавних інституцій.
5. Згідно з п. 1 статті
35 Конвенції, Суд приймає заяви до розгляду лише після того, як були
використані усі внутрішні засоби юридичного захисту, і лише протягом шести
місяців з дати винесення остаточного рішення. Суд не розглядає заяву, яка не
відповідає цим умовам прийнятності.
6. Надзвичайно важливо,
щоб перед зверненням до Суду Ви використали усі засоби судового захисту в
державі, проти якої спрямована заява, які могли б призвести до усунення
порушення, що є предметом оскарження; в протилежному випадку Ви маєте довести,
що такі засоби захисту є неефективними. Це означає, що Вам слід спочатку
звернутися до національних судів, яким підсудна справа, включаючи відповідну
вищу судову інстанцію, для захисту своїх прав, про порушення яких Ви маєте
намір поскаржитись до Суду. Крім того, використовуючи належні засоби захисту,
необхідно дотримуватись національних процесуальних правил, зокрема,
передбачених законодавством строків.
8. Якщо Ваша заява
стосується рішення національного суду, наприклад, вироку, то після того, як Ви
використали звичайну процедуру судового оскарження, немає потреби знову
вдаватися до спроб перегляду цього рішення. Також не обов’язково
використовувати позасудові засоби юридичного захисту або звертатися зі скаргами
або заявами, наприклад, до парламенту, глави держави або уряду, міністра чи
уповноваженого з прав людини, оскільки ці засоби захисту не вважаються такими,
що необхідно використати перед зверненням до Суду.
9. Ви можете подати
заяву до Суду протягом шести місяців після ухвалення остаточного рішення судом
або органом влади, до компетенції яких належить визначення питання, що є
предметом Вашого звернення до Суду. Шестимісячний строк відраховується з
моменту Вашого ознайомлення або ознайомлення Вашого адвоката з остаточним
судовим рішенням, за результатами звичайної процедури оскарження на
національному рівні, або ж - у разі якщо Ви вважає, що ефективний засіб
юридичного захисту щодо такого порушення на національному рівні відсутній - з
моменту стверджуваного порушення.
10. Перебіг
шестимісячного строку припиняється в момент отримання Судом від Вас першого
листа, в якому чітко викладено – хоча б у стислій формі – предмет заяви, яку Ви
маєте намір подати, або заповненого формуляру заяви. Звичайного запиту з
проханням надати інформацію недостатньо, щоб зупинити перебіг шестимісячного
строку.
Як подавати заяву до Суду
Офіційними мовами Суду є
англійська та французька, але за бажанням Ви можете звертатися до Секретаріату
Суду офіційною мовою однієї з держав, що ратифікували Конвенцію. На початковій
стадії провадження Суд може також листуватися з Вами цією мовою. Проте, якщо
Суд не визнає заяву неприйнятною на основі надісланих документів, а вирішить
запропонувати Уряду висловити свою позицію щодо скарг заявника, Суд вестиме
листування англійською чи французькою мовою, а Ви чи Ваш представник, за
загальним правилом, повинні будете надсилати подальші зауваження англійською чи
французькою мовою.
12. Суд приймає лише ті
заяви, які надіслані поштою (а не по телефону). Якщо Ви відсилаєте свою заяву
електронною поштою або факсом, Вам обов’язково потрібно продублювати її
звичайною поштою. Також немає необхідності бути особисто присутнім у Суді для
усного викладення обставин справи.
Листи і документи, які
надсилаються до Суду, не слід прошивати степлером, склеювати чи скріплювати
іншим чином. Усі сторінки повинні бути послідовно пронумеровані.
Зміст заяви
Згідно з положеннями
правила 47 Регламенту Суду, в заяві необхідно:
а) навести стислий
виклад фактів, щодо яких Ви скаржитися, та суть Ваших скарг;
б) зазначити права,
гарантовані Конвенцією або протоколами до неї, які, на Вашу думку, були
порушені;
в) назвати національні
засоби юридичного захисту, якими Ви скористалися;
г) навести перелік
рішень судів (або інших державних органів) у справі, із зазначенням дати
кожного рішення та органу, який його виніс, а також коротку інформацію про
зміст цього рішення. До листа необхідно додати копії самих рішень (Суд не
повертає надіслані йому документи, тому необхідно надсилати виключно копії, а
не оригінали).
Правило 45 Регламенту
Суду вимагає, щоб заява була підписана Вами як заявником, або Вашим
представником.
Якщо Ви не бажаєте
розкривати свою особу, Ви маєте про це зазначити в заяві до Суду та викласти
причини на виправдання такого відступу від загального правила гласності
провадження в Суді. У виняткових і виправданих випадках Голова Палати Суду може
надати дозвіл на анонімність.
Адреса суду
Усю кореспонденцію
стосовно скарги необхідно надсилати за адресою:
The Registrar
European Court of Human Rights
Council of Europe
F–67075 STRASBOURG CEDEX
FRANCE – ФРАНЦІЯ.
Листування з Судом
1. Після отримання від
Вас першого листа або формуляру заяви Секретаріат Суду надсилає відповідь з
повідомленням про те, що за Вашим іменем було відкрито справу, номер якої
потрібно зазначати в усіх наступних листах до Суду. Надалі до Вас можуть
звернутися за додатковою інформацією, документами чи роз’ясненнями, пов’язаними
із заявою.
Секретаріат Суду не
надає інформації щодо законодавства держави, проти якої спрямовано заяву, а
також не надає юридичних консультацій стосовно застосування або тлумачення
національного права.
2. Ви маєте своєчасно і
сумлінно відповідати на листи Секретаріату Суду. Будь-яка затримка з відповіддю
може розцінюватися як те, що Ви не зацікавлені у продовженні провадження в
Суді, і розгляд заяви, відповідно, припиняється.
3. Якщо Ви вважаєте, що
Ваша заява стосується одного з прав, гарантованих Конвенцією або протоколами до
неї, і що всі умови прийнятності, викладені вище, задоволені, Ви повинні
ретельно і розбірливо заповнити формуляр заяви і повернути його до Суду в
найкоротші строки та у будь-якому випадку не пізніше шести місяців з дати
направлення першого листа до Секретаріату Суду. Якщо формуляр та всі необхідні
документи не будуть надіслані до Секретаріату Суду до спливу вказаного строку,
це буде розцінено як те, що Ви не бажаєте підтримувати заяву в Суді і,
відповідно, Вашу справу буде знищено.
Конфіденційність інформації,
надісланої до Суду
Згідно з правилом 33
Регламенту Суду, всі документи, що надійшли до Секретаріату Суду у зв’язку із
заявою, за винятком поданих з приводу переговорів щодо дружнього врегулювання,
як це передбачено правилом 62, мають бути доступними для громадськості, якщо з
причин, викладених у пункті 2 цього правила, Голова Палати Суду не вирішить
інакше - з власної ініціативи або за клопотанням сторони чи іншої
заінтересованої особи.
Таким чином, за
загальним правилом, доступ до всієї інформації, яка міститься в документах,
наданих заявником Секретаріату Суду, зокрема до інформації про осіб, про яких
йдеться в документах, є відкритим. Крім того, у разі якщо Суд викладе таку
інформацію у рішенні щодо прийнятності або щодо суті справи, або ж у рішенні
про вилучення справи з реєстру справ Суду, її може бути розміщено в
інформаційній базі Суду HUDOC на офіційному Інтернет-сайті Суду.
Наявність представника чи
адвоката
На початковій стадії
подання заяви Ви не зобов’язані мати представника, а якщо Ви його маєте, він не
обов’язково повинен бути адвокатом. Однак, якщо Суд вирішить запропонувати
Уряду висловити свою позицію у справі, Вам потрібно, за загальним правилом,
мати представника (крім особливих випадків), який є практикуючим юристом в
одній із держав, що ратифікували Конвенцію. Представник повинен володіти однією
з офіційних мов Суду (англійською або французькою).
Якщо Ви бажаєте
звернутися до Суду через адвоката або іншого представника, Вам необхідно додати
до формуляра заяви довіреність, яка б уповноважувала його діяти від Вашого
імені. Представник юридичної особи (підприємства, об’єднання, і т.д.) або групи
осіб повинен підтвердити свої юридичні повноваження представляти заявника.
Плата за звернення до Суду
Суд не може надати Вам
допомогу з оплати послуг адвоката для підготовки заяви до Суду. В подальшому, а
саме після рішення Суду про направлення заяви Урядові для надання зауважень,
Ви, у разі браку коштів для оплати послуг адвоката, можете претендувати на
отримання безкоштовної юридичної допомоги, якщо надання такої допомоги Суд
визнає за необхідне для належного розгляду справи.
Процедура розгляду
справи безкоштовна. Процедура розгляду справ Судом є письмовою, що не потребує
Вашої особистої присутності у Суді. Вас обов’язково буде поінформовано про
будь-яке рішення, винесене Судом у Вашій справі.
|