Законодавство України визначає основний зміст корупції у можливості осіб, які є суб’єктами відповідальності, використовувати своє службове становища з метою отримання неправомірної вигоди.

            Стаття 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» забороняє використання службових повноважень та пов’язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб або у зв’язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.

            Перелік повноважень службової особи повинен ґрунтуватися на положеннях законів, а самі службовці зобов’язані дотримуватися конституційного принципу законності. Його зміст полягає в тому, що «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України» (частина 2 статті 19 Конституції України).

            Службовим особам забороняється не лише використовувати свої службові повноваження, але й пов’язані з цим можливості. До таких можливостей слід віднести, наприклад, пришвидшення вирішення власного питання в органі місцевого самоврядування з огляду на те, що особа знає всіх чи більшість службовців в органі; відстоювання інтересів інших осіб, справа яких вирішується в органі влади, перед колегами-співробітниками місцевого самоврядування та ін.

            Неправомірне використання службового становища буде тоді, коли особа реалізувала повноваження відповідно до закону, але взамін отримала певну неправомірну вигоду або обіцянку (пропозицію) такої вигоди.

            Під неправомірною вигодою розуміються:

•          грошові кошти;
•          інше майно;
•          переваги;
•          пільги;
•          послуги;
•          нематеріальні активи.

            Зазначені вигоди визнаються неправомірними, якщо їх без законних на те підстав обіцяють, пропонують, надають або одержують безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову.

            Перелік вигод засвідчує, що вони мають як матеріальний (можуть бути оцінені в грошовому вимірі), так і нематеріальний вигляд.

            При цьому матеріальні вигоди (грошові кошти, майно, послуги) можуть одержуватися безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову. Наприклад, йдеться про квартири, будинки, транспортні засоби, послуги дизайнера тощо. І в цьому випадку важливо розробити і дотримуватися певних методик визначення ринкових цін.

            А неправомірні нематеріальні вигоди (переваги, пільги, нематеріальні активи) можуть отримуватися лише безоплатно, оскільки вони не мають ринкової ціни. Наприклад, може йтися про необґрунтовані переміщення в «черзі» на пільгове придбання житла або визнання особи володільцем нематеріального активу у вигляді авторського права, права на об’єкт промислової власності тощо.