Субота, 10.04.2021, 21:26
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Квітень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930
Архів записів
Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites
  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0
    Новороздільське МУЮ
    Головна » 2014 » Квітень » 23 » Міфи і факти про насильство в сім’ї та насильство щодо дітей
    14:13
    Міфи і факти про насильство в сім’ї та насильство щодо дітей

    Наведемо найбільш поширені міфи про насильство в сім’ї.

    1. Жінки, що піддаються насильству в родині, – мазохістки. Їм приємно, коли їх б’ють. Зазвичай вважається, що б’ють тих жінок, які «хочуть і заслуговують бути побитими», тому вони не кидають кривдників і терплять таке ставлення. Цей міф стверджує, що жінка отримує сексуальне задоволення від того, що її б’є чоловік, якого вона любить.

    2. Жінки провокують насильство і заслуговують його. Це дуже поширене переконання свідчить про те, що проблема насильства щодо жінок – соціальна. Вона закорінена в ґендерних стереотипах, що з дитинства прищеплюються людям. Жодна людина не заслуговує на побиття, але насправді кривдник завжди знайде виправдання своїм діям, незалежно від того, як поводилася жертва.

    3. Жінки, які піддаються насильству, завжди можуть піти від кривдника. У суспільстві, де жінкам запропоновано з культурної точки зору вірити в те, що любов і шлюб є для них самореалізацією, часто вважається, що вони мають право і волю піти з дому, коли насильство стає дуже серйозним. У справжньому житті існує дуже багато перешкод для жінок на цьому шляху.

    4. Людина, яка одного разу зазнала насильства, назавжди стає жертвою.Пройшовши консультування у фахівців, жінка може повернутися до нормального життя, якщо циклнасильства розірваний, і жінка не перебуває в ситуації насильства та небезпеки.

    5. Один раз ударивши, людина не може зупинитися. Якщо теорія психологічно набутої насильницької поведінки правильна, то кривдників можна навчити неагресивній поведінці.

    6. Чоловіки-кривдники поводяться агресивно і грубо у стосунках з усіма.Більшість із них здатні контролювати свою поведінку і розуміти, де і стосовно кого можна виявляти агресивні емоції.

    7. Ті, хто б’ють, не є люблячими чоловіками чи партнерами.Вони використовують любов для того, щоб утримати жінку в рам-ках насильницьких відносин.

    8. Кривдники, які застосовують насильство, психічно нездорові.Ці чоловіки часто ведуть нормальний спосіб життя, за винятком тих моментів, коли дозволяють собі спалахи агресивної поведінки. Соціальний статус таких чоловіків може бути досить високим, вони можуть обіймати керівні посади, вести активне соціальне життя, бути успішними в бізнесі.

    9. Чоловіки, які вдаються до насильства, є невдахами і не можуть подолати проблеми в житті.

    Стан стресу рано чи пізно переживають усі люди, але не всі піддають насильству інших людей.

    10. Чоловіки, які б’ють дружин, б’ють також і дітей.Це трапляється приблизно в третині родин.

    11. Чоловік припинить насильство, «коли ми одружимося».Жінки думають, що чоловіки припинять контролювати їх, якщо вони одружаться. Передбачається, що, отримавши своє, він повинен заспокоїтися і повірити, що вона його любить, бо шлюб є найвищим доказом любові. Але проблема в тому, що влади не буває багато, і цикл насильства продовжується.

    12. Дітям потрібен їхній батько, навіть якщо він агресивний – «залишаюся тільки через дітей». Без сумніву, в ідеалі діти мають потребу в матері та батькові. Проте діти, які живуть в умовах насильства в родині, самі можуть просити матір утекти від батька, аби врятуватися від насильства.

    13. Домашні сварки, рукоприкладства і бійки характерні для неосвічених і бідних людей. У родинах із вищим рівнем достатку такі події трапляються рідше. Насильство в родині не обмежується визначеними групами населення. Це відбувається в усіх соціальних групах, незалежно від рівня доходів.

    14. Сварки між чоловіками і дружинами існували завжди. Це природно і не може мати серйозних наслідків.Сварки і конфлікти справді можуть спостерігатися в різних сферах стосунків. Прикметною рисою насильства є серйозність, циклічність, інтенсивність і наслідки.

    15. Ляпас ніколи не ранить серйозно.Насильство відрізняється циклічністю і поступовим посиленням актів насильства. Це може починатися просто з критики, переходячи до принижень, ізоляції, ляпасу, удару, регулярних побоїв, а іноді має летальний фінал.

    16. Причиною насильства є алкоголь.Уживання алкоголю знижує здатність контролювати поведінку, але серед кривдників багато чоловіків, які не вживають тютюн чи алкоголь. Деякі, пройшовши лікування від алкоголізму, продовжували бути агресивними і жорстокими щодо близької людини. Алкоголізм чи вживання алкогольних напоїв не може виправдати насильство.

    17. Насильство в родині – нове явище, породжене сучасними економічними і суспільними змінами, темпом життя та стресами.Звичай бити дружину так само старий, як і сам шлюб. У найдавніші часи, за свідченнями, які дійшли до нас, існував закон, який відкрито заохочував і санкціонував звичай бити дружину.

    18. Нині домашнє насильство – явище рідкісне. Воно залишилося в минулому, коли часи були жорстокішими і жінки вважалися власністю чоловіків.Насильство в родині – явище дуже поширене в наш час. У багатьох країнах фахівці з юриспруденції та адвокати, які спеціалізуються із захисту прав жінок, вважають, що домашнє насильство займає одне з перших місць серед тих видів злочинності, відомості про які рідко доходять до правоохоронних органів.Існування цих та інших міфів про проблему насильства в родині є додатковим тягарем для жінок, що зазнають насильства. Усе це – бар’єри на шляху до нормального життя.

    Переглядів: 608 | Додав: Novyj_rozdil | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    Ім`я *:
    Email *:
    Код *:
    Створити безкоштовний сайт на uCozCopyright MyCorp © 2021