Стосунки між батьками і дітьми є дуже складними. Ці відносини впливають на характер, погляди і життєву позицію людини, що росте, допомагають їй стати гармонічною і цілісною або перешкоджають її розвитку.
Основоположні права дітей закріплені в Конвенції ООН про пава дитини. На жаль, дуже багато дорослих не вважають за потрібне визнавати ці права та своїми вчинками дискримінують права дитини.
Над дитиною здійснено насилля, якщо:
- їй нанесли побої;
- її здоров’ю завдали шкоди;
- порушили її статеву недоторканість й статеву свободу;
Дитину залякували, якщо:
- їй вселяли страх за допомогою дій, жестів, поглядів;
- використовували для залякування свій зріст, вік;
- на неї кричали;
- їй загрожували насиллям по відношенню до інших (батькам дитини, друзям, тваринам та ін.)
Над дитиною здійснено насилля, якщо використовують для цього ізоляцію:
- контролюють її доступ до спілкування з однолітками, дорослими, братами і сестрами, бабусею і дідусем.
Над дитиною здійснено емоційне насилля, якщо:
- її принижують, використовують образливі прізвиська;
- її використовують як довірену особу;
- при спілкуванні з дитиною виявляється непослідовність;
- дитину соромлять;
- дитину використовують як засіб передачі інформації одному з батьків.
Над дитиною здійснено економічне насилля, якщо:
- не задовольняються її основні потреби;
- контролюється його поведінка за допомогою грошей;
- дорослими розтрачуються сімейні гроші;
- дитина використовується як засіб економічного торгу при розлученні батьків;
До дитини відносяться жорстоко, якщо використовують:
- погрози кинути її;
- погрози самогубства;
- погрози нанесення фізичної шкоди собі або родичам.
До дитини дорослі відносяться жорстоко, якщо використовують при цьому свої привілеї:
- обходяться з дитиною як з підлеглим чи слугою;
- відмовляються інформувати дитину про рішення, які відносяться безпосередньо до неї, її долі ( про відвідини її батьками, опікунами, тощо);
- дитину перебивають під час розмови.
Найкращим шляхом життя сім’ї безумовно є порозуміння, повага, свідоме дотримання всіма її членами правових і моральних норм по відношенню одне до одного. У такій сім’ї і діти, і батьки будуть щасливими, збережуть вдячність і готовність допомагати один одному до глибокої старості й у будь-яких ситуаціях життя. Якщо відношення батьків і дітей побудовані на любові, повазі, дотриманні взаємних прав і виконання обов’язків, вони не ускладнюються конфліктами. Іноді, на жаль, буває навпаки, і тоді люди звертаються по допомогу до закону.
|