Сьогодні у зв’язку з проведенням антитерористичної операції на Сході, Україна опинилася в складній ситуації і кожний свідомий громадянин готовий до захисту своєї країни. Захист Вітчизни є обов'язком громадян України.

Водночас, виконання конституційного обов’язку щодо захисту держави від агресії, не може заважати виконанню інших обов’язків громадян, зокрема щодо утримання та виховання дітей. Особливо це стосується ситуації часткової мобілізації, коли до служби у лавах Збройних Сил України викликається особа в якої на утриманні є діти-інваліди.

Однак, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» серед осіб, які не підлягають призову на військову службу батьків, які мають на утриманні дитину інваліда зазначено не було. Така ситуація призводила до порушення гарантованих державою прав та породжувала соціальну нерівність, адже з досягненням вісімнадцятиріччя батьки дитини-інваліда групи А ставали її опікунами та не підлягали мобілізації.

Для усунення цієї несправедливості та забезпечення прав дітей-інвалідів, Верховна Рада України 21 квітня цього року прийняла закон, яким внесла жінок та чоловіків, на утриманні яких перебуває дитина - інвалід підгрупи А віком до 18 років до категорії осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Довідково:

Статтею 1 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» визначено, що дитина-інвалід – це особа віком до 18 років зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем  може  призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Відповідно до  Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні"категорія "дитина-інвалід" підгрупи Австановлюєтьсялікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів особам у віці до 18 років з виключно високою мірою втрати здоров'я та з надзвичайною залежністю від постійного стороннього догляду, допомоги або диспансерного нагляду інших осіб і які фактично не здатні до самообслуговування.