Корупція – це суспільно небезпечне явище, “неправомірне використання публічної влади для отримання особистої вигоди”. Корупція трапляється майже у кожній політичній та економічній системі, поступово вона набуває характеру негативної універсальноїознаки будь-якої держави.

Слово “корупція” походить від латинського “соrruptio”, що означає “зіпсуття”,“розбещення”. Його можна розуміти як розбещення окремих посадових осіб державного апарату, як соціальну корозію, що роз’їдає державну владу і суспільство в цілому.

Корупція у певних умовах може спричинити виникнення проблем, що можуть стати реальною загрозою для існування держави, підриву її демократичних засад та економічної незалежності. У Концепції боротьби з корупцією на 1998–2005 роки зазначено, що “корупційні діяння створюють реальну загрозу національній безпеці тадемократичному розвитку держави і негативно впливають на всісторони суспільного життя”

Умови успішної протидії корупції: антикорупційне законодавство та ефективне його застосування державними органами; політична воля керівництва держави; підтримка антикорупційних заходів держави громадянським суспільством. Кожна із цих складових відіграє у справі протидії корупції свою особливу роль. Вихід за межі правових рамок в антикорупційній діяльності — це шлях до службових зловживань, свавілля, за яких протидія корупції здійснюватиметься тими ж корупційними засобами.