Сімейні обов'язки можна розділити за різними ознаками.

За підставами виникнення сімейні обов'язки можуть бути ті, що виникають безпосередньо із закону. Таким є, наприклад, обов'язок утримувати дитину. Обов'язок може виникнути із договору, зокрема шлюбного. За певних обставин джерелом обов'язку може бути звичай або мораль.

За змістом поведінки, яку особі належить вчинити, обов'язки є активні та пасивні. Активним є обов'язок виховувати дитину. Пасивним - обов'язок батьків утримуватися від дій, які можна вважати експлуатацією дитини.

Носій сімейних обов'язків

Носієм сімейних обов'язків є насамперед повнолітня, повністю дієздатна особа. Носієм обов'язку з утримання дитини може бути і недієздатний батько, однак він не може мати обов'язків, пов'язаних із вихованням дитини.

Батьківські права та обов'язки можуть мати й неповнолітні і навіть малолітні особи. Але в останньому випадку виникнуть серйозні проблеми із їх здійсненням. Однак для заперечення наявності материнського права, наприклад, у тринадцятирічної чи навіть молодшої за віком матері немає достатніх підстав.

Той, чия цивільна дієздатність обмежена у зв'язку із зловживанням алкогольними напоями чи наркотичними засобами, не втрачає сімейних прав та обов'язків. Якщо ця погана звичка призведе до позбавлення його батьківських прав, це зумовить зменшення обсягу його сімейних прав, обов'язків та деяких юридичних можливостей (не зможе стати усиновлювачем, опікуном чи піклувальником).

Українське сімейне право: Ромовська З.В. – Електронний доступ: http://westudents.com.ua/glavy/70475-rodina-.html